Публікації

Золото та срібло гори Баба (фото)

Зображення
Гора Баба – це частина Товтрського кряжу. Розкинулася вона між селами Івахнівці та Закупне, колишнього Чемеровецького району Хмельницької обл. Тексту тут не буде. Лише фото. Дивіться, милуйтеся. Як дуже сподобається, задонатьте пару гривень на розвиток проекту. Бо поїздки зараз незле коштують. Тим більше, що дуже хочеться новий фотооб’єктив, спецом для зйомок саме природи. А він навіть б/у коштує ой як дорого. Про новий «витрішки» навіть не мріють. Всі світлини зроблені на Бабі. Лише найперша - на сусідній із нею горі Високі камені (Високі скелі). Знимкувалося в травні та на початку червня (ковила). Буду дуже вдячний за поширення в мережах посилання на цю фотогалерею. Як сподобається, звісно. Окремо рекомендую репортаж з гори Гостра у період масового цвітіння червонокнижної і рідкісної «неопалимої купини». 👇 Нагадування 👇 Подякувати автору  за роботу та д опомогти проекту   «Віртуальні Витрішки»    можна переказавши кілька гривень на картку ПБ   5168 7554 6511 0969 . (Дмитро

Звіт про щорічне милування цвітінням «Неопалимої купини»

Зображення
  Впродовж останніх 7 років щорічне милування масовим цвітінням ясенцю білого (ака «неопалима купина») для «Витрішок» стала традицією. При чому кожного наступного року це цвітіння більш масове і буйніше попереднього. Що й зрозуміло – насіння сіється, проростає і за кілька років по тому дає перші квіти (ясенець – багаторічна рослина). Нагадаю, для того аби помилуватися цією красою, треба потрапити в заповідник «Медобори». Його перлиною є невеличка гора «Гостра» (49°21'23.0"N 26°04'30.5"E — 49.356381, 26.075132), що здіймається на околиці села Вікно в колишньому Гусятинському районі Тернопільської області. Свою народну назву ця рідкісна червонокнижна рослина отримала завдяки вражаючій особливості. Рятуючись від поїдання травоїдними тваринами, ясенець упродовж еволюції виробив унікальний засіб захисту. Вся його поверхня вкрита спеціальними залозами, які виділяють величезну кількість летких ефірів, що наче ковдрою огортають рослину випарами. Ці випари досить ядучі і п