Віртуальні витрішки

Гора Баба – це частина Товтрського кряжу. Розкинулася вона між селами Івахнівці та Закупне, колишнього Чемеровецького району Хмельницької обл. Тексту тут не буде. Лише фото. Дивіться, милуйтеся. Як дуже сподобається, задонатьте пару гривень на розвиток проекту. Бо поїздки зараз незле коштують. Тим більше, що дуже хочеться новий фотооб’єктив, спецом для зйомок саме природи. А він навіть б/у коштує ой як дорого. Про новий «витрішки» навіть не мріють. Всі світлини зроблені на Бабі. Лише найперша - на сусідній із нею горі Високі камені (Високі скелі). Знимкувалося в травні та на початку червня (ковила). Буду дуже вдячний за поширення в мережах посилання на цю фотогалерею. Як сподобається, звісно. Окремо рекомендую репортаж з гори Гостра у період масового цвітіння червонокнижної і рідкісної «неопалимої купини». 👇 Нагадування 👇 Подякувати автору  за роботу та д опомогти проекту   «Віртуальні Витрішки»    можна переказавши кілька гривень на картку ПБ   5168 7554 6511 0969 . (Дмитро

  Про село Сороцьке, що біля Теребовлі «Віртуальні витрішки» вже якось розповідали . Воно знане величним неоготичним костелом Матері Божої Неустанної Помочі – найбільш фотогенічним з усіх закинутих храмів Тернопільської області і одним із найгарніших.  Його звели в 1902-1907 роках за проектом архітектора Міхала Ковальчука коштом графа Міхала Віктора Баворовського та його дружини графині Марії Северини Дунін-Борковської (їх фамільні герби досі прикрашають стіну храму).  Але метою цьогорічної поїздки став не костел-пустка, а дуже цікава придорожня сакральна фігура «Свята Текля і леви». Свого часу «Витрішки» її пропустили. Як виявилося ця скульптурна композиція, що стоїть на околиці села  таки вартувала того аби заради неї здолати майже сотню кілометрів, часом не найкращою дорогою. «Витрішки» бачили чимало придорожніх фігур та хрестів, але нічого схожого на Св. Теклю із Сороцького не зустрічав. Вона дійсно унікальна! Доля її, втім традиційна. Коли комуністи почали масово нищити сакральні