Віртуальні витрішки

Гора Баба – це частина Товтрського кряжу. Розкинулася вона між селами Івахнівці та Закупне, колишнього Чемеровецького району Хмельницької обл. Тексту тут не буде. Лише фото. Дивіться, милуйтеся. Як дуже сподобається, задонатьте пару гривень на розвиток проекту. Бо поїздки зараз незле коштують. Тим більше, що дуже хочеться новий фотооб’єктив, спецом для зйомок саме природи. А він навіть б/у коштує ой як дорого. Про новий «витрішки» навіть не мріють. Всі світлини зроблені на Бабі. Лише найперша - на сусідній із нею горі Високі камені (Високі скелі). Знимкувалося в травні та на початку червня (ковила). Буду дуже вдячний за поширення в мережах посилання на цю фотогалерею. Як сподобається, звісно. Окремо рекомендую репортаж з гори Гостра у період масового цвітіння червонокнижної і рідкісної «неопалимої купини». 👇 Нагадування 👇 Подякувати автору  за роботу та д опомогти проекту   «Віртуальні Витрішки»    можна переказавши кілька гривень на картку ПБ   5168 7554 6511 0969 . (Дмитро

Іванківці. Пастораль... Надзбручанське село   Іванківці (колись Іванківці Сатановецькі) знаходиться кілометрів за 5 від містечка Сатанів . Його виникнення пов’язують з таким собі Іваном Бунтівником. Він жив у Сатанові і не лише сам активно виступав проти влади дідича та магістрату , але й   інших підбурював . Замість того , аби без зайвого клопоту відтяти йому голову , чи там на палю посадити , хлопу всипали різок   та « гуманно » виперли з містечка до дикого лісу , аби його там зжерли вовки . Але невгамовний Іван обжився і навіть завів хутір , який згодом розрісся до села . На околиці Іванківців Село, на загал, як село. Таких достобіса на Поділлі. З суто сільських цікавинок варто згадати лиш зведений у стилі сталінського конструктивізму клюб. Він постав у 1932-1934 роках у рамках великого проекту зведення зразково-показових споруд у польському прикордонні. Мета - аби «пілсудчики» та зазбручанські українці заздрили щасливому та заможному життю

Печера Відлюдника Рівноапостольний князь Володимир Великий щиро вірив у силу Слова , але у теологічних диспутах покладався лише на гостроту меча . Волхви крутий норов Святославовича знали , тож після знаменитого масового   купання   киян у Почайні ( деякі вважають що хрещення відбулося у Дніпрі , але це не так ) швиденько чкурнули чим подалі . Як казав поет : « Волхви нє боятся моґучіх владик ...», - але береженого Перун , а також Світовид , Дажбог , Стрибог , Лада та всі інші Боги бережуть . Медобори над Збручем Передсвітанкові сутінки На берегх Збруча Притулком для служителів старого культу стали надзбручанські  гори (на фото) . Тут виникає унікальна релігійно-політична формація відома як «Збручанський культовий центр» (ЗКЦ). Принаймні, саме цю версію свого часу висунули знані історики-славісти Ірина Русанова та Борис Тимощук. В популярній літературі це утворення носить більш барвисті назви : « Язичницький Ватикан »,