Публікації

Показано дописи з жовтень, 2022

«Скажений млин» та привид шляхтича

Зображення
У рамках кампанії інформування про туристичні принади Городоцької територіальної громади, яку «Віртуальні витрішки» започатковують разом із Відділом культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради,  сьогодні ми розповімо про «Скажений млин». Закинутий водяний млин на притоці Смотрича Чорноводці, що стоїть між селами Чорниводи та Мудриголови (Городоцька ТГ, Хмельниччина) цілком може розглядатися, як один з наймальовничіших куточків Поділля. До того ж він стоїть досить віддалено від людського житла, що теж є досить незвичною ситуацією. Сама по собі старовина спорожніла споруда особливо не вражає. Є млини більш цікаві. З архітектурних витрибеньок маємо лише стрільчасті вікна третього ярусу. Хоча млин працював ще наприкінці дев’яностих років, - всередині маємо абсолютну пустку. Хазяйновиті подоляни винесли в брухт не лише німецьке обладнання кінця ХІХ століття, але навіть випиляли дубові балки перекриття. Від усього начиння залишилося лише уламок величезного жорна, щ

Сутківці. Покровська церква-фортеця

Зображення
  Покровська церква Оборонна церква в селі Сутківці, колишнього Ярмолинецького району, що на Хмельниччині — унікальна, й аналогів не лише в Україні, але й у решті Європи не має. Тож не дивно, що її світлина ще з початку 1980-х прикрашає шкільні підручники та посібники з історії ш не дарма. Більшість оборонних храмів України – це передовсім сакральні споруди, а їх фортифікаційні риси – другорядні. У сутківецькій Покровській церкві фортифікаційні риси навпаки – домінують і лише хрести наверху вказують, що то не фортеця, а Дім Божий. Назва села походить від слова «сутки». «Сутками» у цій частині Поділля називають прохід між горами чи горбами з крутими, урвистими схилами. А «суток», великих і малих, у Сутківцях чимало. Такий посічений ландшафт і став, до речі, причиною появи тут поселення й укріплень – для оборони таке дуже незле, а для нападників – навпаки. Перша писемна згадка про Сутківці датована 1407 роком, коли великий литовський князь Вітовт подарував за вірну службу вихідцю з Угорщ