Віртуальні витрішки

  Про село Сороцьке, що біля Теребовлі «Віртуальні витрішки» вже якось розповідали . Воно знане величним неоготичним костелом Матері Божої Неустанної Помочі – найбільш фотогенічним з усіх закинутих храмів Тернопільської області і одним із найгарніших.  Його звели в 1902-1907 роках за проектом архітектора Міхала Ковальчука коштом графа Міхала Віктора Баворовського та його дружини графині Марії Северини Дунін-Борковської (їх фамільні герби досі прикрашають стіну храму).  Але метою цьогорічної поїздки став не костел-пустка, а дуже цікава придорожня сакральна фігура «Свята Текля і леви». Свого часу «Витрішки» її пропустили. Як виявилося ця скульптурна композиція, що стоїть на околиці села  таки вартувала того аби заради неї здолати майже сотню кілометрів, часом не найкращою дорогою. «Витрішки» бачили чимало придорожніх фігур та хрестів, але нічого схожого на Св. Теклю із Сороцького не зустрічав. Вона дійсно унікальна! Доля її, втім традиційна. Коли комуністи почали масово нищити сакральні

Іванківці. Пастораль... Надзбручанське село   Іванківці (колись Іванківці Сатановецькі) знаходиться кілометрів за 5 від містечка Сатанів . Його виникнення пов’язують з таким собі Іваном Бунтівником. Він жив у Сатанові і не лише сам активно виступав проти влади дідича та магістрату , але й   інших підбурював . Замість того , аби без зайвого клопоту відтяти йому голову , чи там на палю посадити , хлопу всипали різок   та « гуманно » виперли з містечка до дикого лісу , аби його там зжерли вовки . Але невгамовний Іван обжився і навіть завів хутір , який згодом розрісся до села . На околиці Іванківців Село, на загал, як село. Таких достобіса на Поділлі. З суто сільських цікавинок варто згадати лиш зведений у стилі сталінського конструктивізму клюб. Він постав у 1932-1934 роках у рамках великого проекту зведення зразково-показових споруд у польському прикордонні. Мета - аби «пілсудчики» та зазбручанські українці заздрили щасливому та заможному життю