Публікації

Показано дописи з міткою "Заповідник"

Золото та срібло гори Баба (фото)

Зображення
Гора Баба – це частина Товтрського кряжу. Розкинулася вона між селами Івахнівці та Закупне, колишнього Чемеровецького району Хмельницької обл. Тексту тут не буде. Лише фото. Дивіться, милуйтеся. Як дуже сподобається, задонатьте пару гривень на розвиток проекту. Бо поїздки зараз незле коштують. Тим більше, що дуже хочеться новий фотооб’єктив, спецом для зйомок саме природи. А він навіть б/у коштує ой як дорого. Про новий «витрішки» навіть не мріють. Всі світлини зроблені на Бабі. Лише найперша - на сусідній із нею горі Високі камені (Високі скелі). Знимкувалося в травні та на початку червня (ковила). Буду дуже вдячний за поширення в мережах посилання на цю фотогалерею. Як сподобається, звісно. Окремо рекомендую репортаж з гори Гостра у період масового цвітіння червонокнижної і рідкісної «неопалимої купини». 👇 Нагадування 👇 Подякувати автору  за роботу та д опомогти проекту   «Віртуальні Витрішки»    можна переказавши кілька гривень на картку ПБ   5168 7554 6511 0969 . (Дмитро

Нове життя старого палацу, коні-біженці та «горбаті» мости

Зображення
Палац на світанку Палац графів Орловських в Маліївцях та старовиний парк біля нього - трохи не по темі «Віртуальних витрішок». Адже ми спеціалізуємося на мандрах маловідомими куточками. У цьому же випадку маємо справу з досить «розкрученою» точкою на  мапі і однією з головних  туристичних принад  Хмельницької області. Але ми навіть тут знайшли багато смачненького, про що середньостатистичний турист не здогадується (дивіться про це далі). Краса та гордість Маліївців — 18-метрова травертинова скеля із водоспадом.  Водоспад — рукотворний. Вода поступає від потужного джерела, розташованого трішки вище верхівки скелі. Колись вона збігала деревяним жолобом, а сьогодні – залізною трубою. Водоспад - головна туристична "родзинка" Маліївців В скелі впадають у вічі штучний грот в її основі та печерна церква над нею. Це — залишки давнього печерного монастиря ченців-васіліян. Печерна церква Олександр Пшездецький у своїй книжці «Podole, Wolyn, Ukraina. Obrazy miejsc I czasow». (Вільно, 184