Віртуальні витрішки

Гора Баба – це частина Товтрського кряжу. Розкинулася вона між селами Івахнівці та Закупне, колишнього Чемеровецького району Хмельницької обл. Тексту тут не буде. Лише фото. Дивіться, милуйтеся. Як дуже сподобається, задонатьте пару гривень на розвиток проекту. Бо поїздки зараз незле коштують. Тим більше, що дуже хочеться новий фотооб’єктив, спецом для зйомок саме природи. А він навіть б/у коштує ой як дорого. Про новий «витрішки» навіть не мріють. Всі світлини зроблені на Бабі. Лише найперша - на сусідній із нею горі Високі камені (Високі скелі). Знимкувалося в травні та на початку червня (ковила). Буду дуже вдячний за поширення в мережах посилання на цю фотогалерею. Як сподобається, звісно. Окремо рекомендую репортаж з гори Гостра у період масового цвітіння червонокнижної і рідкісної «неопалимої купини». 👇 Нагадування 👇 Подякувати автору  за роботу та д опомогти проекту   «Віртуальні Витрішки»    можна переказавши кілька гривень на картку ПБ   5168 7554 6511 0969 . (Дмитро

У рамках кампанії інформування про туристичні принади Городоцької територіальної громади, яку «Віртуальні витрішки» започатковують разом із Відділом культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради,  сьогодні ми розповімо про «Скажений млин». Закинутий водяний млин на притоці Смотрича Чорноводці, що стоїть між селами Чорниводи та Мудриголови (Городоцька ТГ, Хмельниччина) цілком може розглядатися, як один з наймальовничіших куточків Поділля. До того ж він стоїть досить віддалено від людського житла, що теж є досить незвичною ситуацією. Сама по собі старовина спорожніла споруда особливо не вражає. Є млини більш цікаві. З архітектурних витрибеньок маємо лише стрільчасті вікна третього ярусу. Хоча млин працював ще наприкінці дев’яностих років, - всередині маємо абсолютну пустку. Хазяйновиті подоляни винесли в брухт не лише німецьке обладнання кінця ХІХ століття, але навіть випиляли дубові балки перекриття. Від усього начиння залишилося лише уламок величезного жорна, щ

Палац на світанку Палац графів Орловських в Маліївцях та старовиний парк біля нього - трохи не по темі «Віртуальних витрішок». Адже ми спеціалізуємося на мандрах маловідомими куточками. У цьому же випадку маємо справу з досить «розкрученою» точкою на  мапі і однією з головних  туристичних принад  Хмельницької області. Але ми навіть тут знайшли багато смачненького, про що середньостатистичний турист не здогадується (дивіться про це далі). Краса та гордість Маліївців — 18-метрова травертинова скеля із водоспадом.  Водоспад — рукотворний. Вода поступає від потужного джерела, розташованого трішки вище верхівки скелі. Колись вона збігала деревяним жолобом, а сьогодні – залізною трубою. Водоспад - головна туристична "родзинка" Маліївців В скелі впадають у вічі штучний грот в її основі та печерна церква над нею. Це — залишки давнього печерного монастиря ченців-васіліян. Печерна церква Олександр Пшездецький у своїй книжці «Podole, Wolyn, Ukraina. Obrazy miejsc I czasow». (Вільно, 184