Віртуальні витрішки

У рамках кампанії інформування про туристичні принади Городоцької територіальної громади, яку «Віртуальні витрішки» започатковують разом із Відділом культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради,  сьогодні ми розповімо про «Скажений млин». Закинутий водяний млин на притоці Смотрича Чорноводці, що стоїть між селами Чорниводи та Мудриголови (Городоцька ТГ, Хмельниччина) цілком може розглядатися, як один з наймальовничіших куточків Поділля. До того ж він стоїть досить віддалено від людського житла, що теж є досить незвичною ситуацією. Сама по собі старовина спорожніла споруда особливо не вражає. Є млини більш цікаві. З архітектурних витрибеньок маємо лише стрільчасті вікна третього ярусу. Хоча млин працював ще наприкінці дев’яностих років, - всередині маємо абсолютну пустку. Хазяйновиті подоляни винесли в брухт не лише німецьке обладнання кінця ХІХ століття, але навіть випиляли дубові балки перекриття. Від усього начиння залишилося лише уламок величезного жорна, щ

  Покровська церква Оборонна церква в селі Сутківці, колишнього Ярмолинецького району, що на Хмельниччині — унікальна, й аналогів не лише в Україні, але й у решті Європи не має. Тож не дивно, що її світлина ще з початку 1980-х прикрашає шкільні підручники та посібники з історії ш не дарма. Більшість оборонних храмів України – це передовсім сакральні споруди, а їх фортифікаційні риси – другорядні. У сутківецькій Покровській церкві фортифікаційні риси навпаки – домінують і лише хрести наверху вказують, що то не фортеця, а Дім Божий. Назва села походить від слова «сутки». «Сутками» у цій частині Поділля називають прохід між горами чи горбами з крутими, урвистими схилами. А «суток», великих і малих, у Сутківцях чимало. Такий посічений ландшафт і став, до речі, причиною появи тут поселення й укріплень – для оборони таке дуже незле, а для нападників – навпаки. Перша писемна згадка про Сутківці датована 1407 роком, коли великий литовський князь Вітовт подарував за вірну службу вихідцю з Угорщ

  21 вересня в і Городоцькому краєзнавчому  музеї (м. Городок, Хмельницька обл.) відкрилася виставка моїх робіт «Кам’яне мереживо давніх мацев». Експонати – майже чотири десятки робіт. Жанр визначити складно. Це синтез робіт єврейських каменерізів минулого, фотографії та цифрових технологій. Я їх жартома називаю «витинанками», бо при обробці світлини тут витинається тло мацеви і  залишається лише саме різьблення. Власне сам музей...  Далі йде додаткова обробка, а що у підсумку вийшло можна побачити на світлинах. Одна така «витинанка», в залежності від складності займає 2-8 годин часу. А як з колоризацією (давні мацеви були поліхромними, як античні статуї) то ще плюс до 8 годин. Власне - я))) Про саму виставку можна почитати, зокрема  тут " Єврейські витинанки на Хмельниччині. Як могильний камінь перетворився на мереживо " . Читачам «Віртуальних витрішок», які не можуть потрапити до музею пропоную віртуальний тур з детальними поясненнями по кожному зображенню. Бо мета виставки